Донецький державний університет управління
Обліково-фінансовий факультет, II курс
Актуальність. На сьогодні ми бачимо тенденцію зростання зацікавленості людей до різних видів спорту. Це пов'язано з тим, що в сучасному світі існує безліч хвороб, які з кожним роком молодшають. Тому навряд чи можна знайти молоду людину, яка би не прагнула до зміцнення та збереження здоров'я.
Розвиток силових здібностей людини йде далеко в минуле. Людство давним-давно зрозуміло: щоб бути сильним, необхідно робити фізичні вправи з різного роду тяжкості. У підніманні тягарів змагалися учасники стародавніх олімпійських ігор. Цей факт підтверджується археологічною знахідкою в Олімпії, де виявлено кам'яний блок-гирю розміром 68х38х33 см і вагою143 кг. У зародженні цього багатирського виду спорту чимала заслуга належить професійним силача, які в другій половині 19 ст. виступали на циркових і балаганних підмостках. Гастролюючи, вони пробуджували жвавий інтерес публіки до атлетики у Франції, Англії, Німеччини, Голландії, Данії, Італії, Росії та України. У багатьох країнах були свої геркулеси, які викликали в народі живий інтерес до тяжкої атлетики. Так, канадець Луї Сір, у 1880 році підняв до колін вагонну вісь вагою 669 кг. Російський матрос Василь Бабушкін славився тим, що на його грудях розбивали молотом гранітну брилу вагою близько 200 кг.
Для того, щоб займатися будь-яким видом спорту необхідно знати його історію розвитку та становлення, тому що саме історія може зацікавити людину своїми пікантними моментами і дати їй поштовх для того, щоб освоїти деякий вид спорту. Я вважаю, що людині, яка займається тим чи іншим видом спорту, соромно не знати історії спорту та її видатних людей.
Аналіз літератури. В.М. Зациорський в своїй роботі «Методика воспитания силы// Физические качества спортсмена» розробив методику виховання сили, а також акцентував увагу на популярності та важливості занять спортом. В.И. Платонов розглядав спорт та його історію вже на сучасному рівні свого розвитку.
Мета та завдання дослідження. Розглянути історію розвитку важкої атлетики та пауерліфтингу в Україні. Вивчення історії становлення та розвитку важкої атлетики та пауерліфтингу в Україні на всіх її етапах.
Результати дослідження. Важка атлетика - це силовий вид спорту, в основі якого лежить виконання вправ з підіймання штанги над головою. Змагання з важкої атлетики сьогодні включають в себе дві вправи - ривок і поштовх.
Важка атлетика, як вид спорту, в Україні виникла у другій половині XIX ст. А саме становлення і формування важкої атлетики як виду спорту доводиться на період між 1860-1920 рр. У ці роки в багатьох країнах організовувалися атлетичні кухлі і клуби, виготовлялися і удосконалювалися різні типові снаряди, формувалися правила підйому тяжкості і умови змагань.
На розвиток і формування української важкоатлетичному школи великий вплив зробив видатний російський вчений П.Ф. Лесгафт, "батько російської атлетики", петербурзький лікар і педагог В.Ф. Краєвський. Перший в Росії "кружок любителей атлетики", заснований 10 серпня 1885 В.Ф. Краєвським, дав потужний поштовх розвитку важкої атлетики в Україні. Саме він залучив до силового спорту майбутнього "Російського Лева" - Георга Гаккеншмідт. Київ був одним із центрів важкої атлетики в Російській Імперії.
Київський лікар Є.Ф. Гарнич-Гарницький в лютому 1895 р. заснував київський атлетичний гурток. Гурток був дуже популярний серед молоді. 10 травня 1899 був затверджений Статут Київського атлетичного товариства, а восени було зафіксовано офіційне утворення суспільства. Атлетичному товариству вдалося придбати розбірну штангу вагою до шести пудів, що служила довгий час основним спортивним знаряддям. На початку XX ст. стали проводитися змагання з важкої атлетики та боротьби на першість Південно-Західного краю України. В 1913 році Москва і Санкт-Петербург відмовилися від проведення Всеросійської Олімпіади, програму поділили Київ і Рига. У Києві на відкритому майданчику виступали спортсмени в трьох категоріях: до70 кг, до 82,5 кг. і понад 82,5 кг. У ті роки атлетика ще була п'ятиборством - силачі змагалися у ривку і поштовху однією рукою і жимі двома руками. Пізніше вона стала триборством - ривок, поштовх і жим штанги стоячи. На Всеросійській Олімпіаді 1914 року троє киян: Павло Латушнін, Федір Гриненко і Володимир Емсеев стали призерами. З 1914 р. стали проводитися змагання з міжнародного п'ятиборства (поштовх і ривок двома руками, ривок однієї, жим двома, поштовх однією рукою).
З приходом до влади більшовиків для важкої атлетики настав період заборони. Пролетарським лідерам до душі були масові ігри з м'ячем ("буржуазний" теніс до них не ставився). Однак пізніше, коли почалося протиставлення радянських досягнень західним, важку атлетику відродили. Саме тоді настав період авральною гонки за спортивними досягненнями. У 30-ті роки в атлетиці намітився процес поділу і появи двох відокремлених напрямків: важка атлетика і атлетизм. У період з 1934 по 1941 рік радянські спортсмени встановили 185 світових рекордів.
Сучасна важка атлетика є двоєборством і на сьогодні в Україні знаходиться на високому рівні, адже наші спортсмени відомі своїми досягненнями в усьому світі.
Пауерліфтинг - це силовий вид спорту, сутність якого полягає в подоланні ваги максимально важкого ускладнення. Головною метою є підняття речей як можна більшої ваги.
В Україні пауерліфтинг порівняно молодий вид спорту, але його популярність зростає з кожним роком. 1964 рік – це рік зародження пауерліфтингу, але датою народження українського пауерліфтингу можна вважати 13-14 лютого 1988 рік, коли були проведені перші офіційні республіканські змагання з пауєрліфтингу у м. Вінниці, в яких взяли участь спортсмени з 17 міст України. Облік чемпіонатів України з пауерліфтингу прийнято вести з Першого Офіційного чемпіонату СРСР з силового триборства, який відбувся 14-18 січня 1989 р. у м. Горлівка. У змаганнях взяли участь 85 атлетів з 15 областей.
6 листопада 1990 році Держкомспорт СРСР прийняв постанову "Про визнання пауерліфтингу як виду спорту" і, починаючи з 1991 року, силове триборство перейменований на міжнародний манер - powerlifting. Створюється Федерація пауерліфтингу СРСР. 17 березня 1991 року в м. Київ на Установчій конференції створюється «Федерація пауерліфтингу України (ФПУ)».Головою обрано Бориса Левченко (м. Київ). В цей же час в м. Києві проводяться перші республіканські змагання серед юніорів та дівчат. У червні 1991 р. федерація пауерліфтингу України була прийнята тимчасовим членом Європейської федерації. Це дає їй право виступати окремо юніорських і ветеранськими командами. 1 січня 1991 Україна стала членом світової федерації пауерліфтингу. З виходом на світову арену українські спортсмени неодноразово ставали переможцями та призерами змагань різного рівня. Вони продемонстрували всьому світу високу техніку виконання і відмінну фізичну підготовку. У м. Харкові перший чемпіонат з пауерліфтингу пройшов 11 початку 1988 р., зібравши при цьому чималу кількість учасників різного віку.
Одним з видатних пауерліфтерів Україні є Віктор Налейкін - дворазовий чемпіон світу, 7-и кратний чемпіон Європи, заслужений майстер спорту, який виступав у ваговій категорії до 125 кг. Вікових меж у пауерліфтингу немає.
Пауерліфтинг дає можливість людині проявити свої істинно силові якості і без урахування віку. На перший погляд пауерліфтинг мало відрізняється від важкої атлетики, але так може сказати тільки непосвячений. Насправді пауерліфтинг - абсолютно самостійний вид спорту. Його дієвість виявляється в гармонійному розвитку всього людського організму.
Обладнання помосту не відрізнялося нічим особливим: і лавка для жиму, і стійки для присідання м'яко кажучи «не відповідали світовим стандартам» навіть того часу. Екіпірування учасників теж була досить простою: звичайне спортивне трико і м'які бинти. Через брак суддів суддівські бригади іноді комплектувалися з самих учасників змагань. Зараз матеріально-технічна база спорткомплексів включає обладнані помости для проведення змагань, сучасні стійки для присідання, спеціалізовані лави для жиму. Провідну роль у модернізації обладнання грають тренера і самі спортсмени. На змаганнях атлети також виступають в акуратних спортивних трико, футболках, а також у спеціалізованих бинтах для колін та наручнів, майках для жиму, трико для присідань і т.д.
Сьогодні змагання проводяться з використанням сучасної комп'ютерної техніки, програмного забезпечення і устаткування, за допомогою чого можна побудувати тактику і стратегію боротьби спортсменів на помості. Всі змагання обслуговують чітко підібрані бригади суддею з дотриманням правил змагань і регламенту. Всім цим досягненням і перемогам передувала більш ніж 20-річна важка робота
Необхідно зазначити, що високих результатів нашим спортсменам допомагають досягти: кропітка тренерська робота і спеціальний режим харчування, який включає в себе застосування сучасного спортивного харчування.
Висновки. Підводячи підсумки, ми бачимо, що історія розвитку та становлення важкої атлетики та пауерліфтингу дуже різноманітна і цікава. В даний час розвиток силових видів спорту, зокрема пауерліфтингу та важкої атлетики, отримало небачений розмах. Сотні тисяч людей беруть участь в конкурсах силачів, десятки тисяч регулярно займаються пауерліфтингом, культуризмом і бодібілдінгом в секціях під керівництвом професійних тренерів і самостійно, використовуючи доступну методичну літературу.
Завдяки своєю простотою, швидким зростанням результатів і благотворним впливом на здоров'я спортсмена ці два види спорту стали популярні на піку свого історичного розвитку.
